Роман "Три товариші"

          У 1937 р. вийшов друком роман «Три товариші» («Drei Kameraden») — спочатку в англійському перекладі у США, а тоді в німецькому емігрантському видавництві «Кверідо-ферляг» (1938). Дія твору починається у 1928 р. Головні герої Роберт Локамп, Ґотфрід Ленц, Отто Кестнер — фронтові товариші, власники маленької авторемонтної майстерні. Соціальний фон роману автор не увиразнює, уникаючи конкретних ознак місця та часу і вкрай звужуючи коло оповіді. Проте провідні риси німецької столиці у переднацистські роки Ремарк зафіксував — гарячковий ритм, моторошне відчуття втрати ґрунту під ногами, щемний біль безнадії, невдоволення. У цьому романі визначилися особливості художньої манери письменника, специфічний колорит його творів. Світ Ремарка — це світ «справжніх чоловіків», сильних, стриманих. Герої роману — доволі виразно окреслені постаті, наділені індивідуальністю. Проте всі вони — змужнілі протягом десяти післявоєнних років юнаки з попередніх творів письменника. У цьому сенсі «Три товариші» — частина циклу про сучасника Ремарка, простого німця XX століття, котрий самотужки намагається утвердитися у непевному, оманливому світі. Душевна трагедія героїв розвивається на похмурому життєвому тлі. Наприкінці роману посилюється сумний ліричний тон, розповідь набуває дедалі трагічнішого характеру. Герої втрачають усе найдорожче, найцінніше для них. Ленц гине від руки фашистського бандита, очевидним стає смертельний фінал хвороби Пат, Кестнер продає майстерню і машину «Карла», яку він цінував понад усе.

Цитати:

1. Я надто добре знав, що всяка Любов хоче бути вічною, а в цьому її одвічна мука. Немає нічого сталого. Нічого.
2. Скромність і сумлінність винагороджуються тільки в романах. У житті ж подібні якості, поки вони комусь потрібні, використовуються до кінця, а потім на них просто плюють.
3. чоловік стає корисливим тільки через примхи жінок. Не будь жінок, не було б і грошей, і чоловіки були б плем’ям героїв.
4. Саме тут можна було зрозуміти, що змогло і чого не змогло досягти Людство впродовж тисячоліть: воно створило безсмертні витвори мистецтва, але не зуміло дати кожному зі своїх побратимів хоч би вдосталь хліба.
5. Любов — чудова річ. Але одному з партнерів вона завше видається надто довгою. А тоді другий осамотніє, сяде та й витріщить очі. Витріщить очі, як божевільний.
6. Меланхоліком стаєш, коли розмірковуєш про життя, а циніком — коли бачиш, що робить із нього більшість людей.
7. Тільки дурний перемагає в житті, а розумний бачить всілякі перешкоди, і поки ще до діла, то він уже вагається.
8. Що може дати одна людина іншій, окрім краплі тепла? І що може бути більше цього? Ти тільки нічого не підпускай до себе…Бо підпустиш — ухопишся, захочеш втримати. А утримати не можна нічого…
9. Від доброго гріх відмовлятись, навіть коли не знаєш, що воно і звідки взялося…
10. Важко знайти слова, коли дійсно є що сказати.

"Три товариші" цитати